ЗАСПОКО́ЮВАТИ, КО́ЮЮ, ЄШ,
Заспоко́ювати, ко́юю, єш, сов. в. заспоко́їти, ко́ю, їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 99.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАСПОКО́ЮВАТИСЯ, КО́ЮЮСЯ, ЄШСЯ, →← ЗАСПОКО́ЇТИ, СЯ.